Каяття
Багато у житті я зрозуміла...
Чи варто знову повертати те,
Чого до цього зовсім не хотіла...
Я зрозуміла..., щоб щасливо жить
Самій багато працювати треба...
Нікого не потрібно нам ганьбить
Ти бачиш навкруги, що є у тебе...
Спасибі Боже за спасіння мить,
Що дав самій зализувати рани...
Я думаю, що той кому болить
Не стане навкруги збирать погане...
І дивлячися знову в далечінь
Ці очі, що омилися сльозами
Бажають тільки чистої води
В відносинах з тобою поміж нами...
Я вірю, що настане мить
І все засяє навкруги зірками...
Росою чистою в жагучу мить
Зітру я піт з чола твого руками...
Це буде рано..., і на скошену траву
Біленька хустка полетить так ніжно,
А ти мене до болю пригорнеш,
І скажеш: "Рідна, добре, що не пізно"...
Що все минуло, кануло в літа...
І більше ми ніколи не згадаєм...
Лиш Богові подякуєм за те,
Що знову мить щасливу проживаєм...
май1999г.
Свидетельство о публикации №114012307683