Свого добемось

Свого доб’ємось

Із розпачу жартуємо
Звичайно над собою,
Та знов своє будуємо
Із силою новою.

На помилках ми учимось
І долю не клянемо,
Хоча й задовго крутимось,
Та все ж вперед ідемо.

Так матінка навчила нас
Ніколи не здаватись,
Як ще ходили в перший клас,
За справу вправно братись.

Веде до перемоги шлях,
Нас розпач не здолає,
Як урожай той на полях,
Так успіх визріває.
               
Вперед без розпачу і сліз,
Із жартів посміємось,
Тримаймо гордо вище ніс,
Свого завжди доб’ємось.
23.01.14.


Рецензии