За хвилину до опiвночi
Стосується кожного з нас, -
Годинник з пульсом із Хомса,
Почав відраховувать час.
Сволота кричить - "Нарешті!"
Ненависті зерна сіє.
А полум"я, як в Будапешті,
Нікого вже не зігріє.
Тане вечір морозний,
Ніч люди мовчки зустріли.
Ти, друже, бачив Грозний?
Після тіх артобстрілів?
Буде що далі ясно,
Довірились ми отруті.
Гнотик надії згаснув,
Як ото у Бейруті.
Падає сніг на сажу,
Дурною, але надією,
В майбутньому, що не скажуть,
Це вже війна.... як в Києві.
Молитвою, як на допиті,
В Бога хочу благати.
Хай будуть навіки прокляті,
Хто підняв нас брат на брата.
Свидетельство о публикации №114012300680