Дафiнка Станева. Святiсть

Дафінка Станева
СВЯТІСТЬ

Переклад з болгарської Любові Цай


Рука в руці – це ми, закохані,
в чужому місті зимно нам.
В янтарну осінь ми, непрохані,
йдемо...  Десь світ квапливий там...

Червоне око світлофорове
нас невсипуще стереже.
Доводить з невідступним норовом:
воно, це місто, нам чуже,

де б захисту дерев довірились,
віддавши їм себе в полон,
а в нас мелодій звуки ширились –
це неба чути камертон.

То й що тепер, що сріблом  значено
роки – в них сіль і в них полин?
І сяєвом горять небаченим
над нами вогнища вітрин.


***

Оригінал:

Дафинка Станева
СВЯТОСТ

http://www.stihi.ru/2013/12/16/3337

Ръка в ръка по тротоарите
на някой град, обзет от хлад,
ще тръгнем в есен кехлибарена
посред забързания свят.

За нас ще светят светофарите
само с червения си цвят.
И още дълго ще повтарят те,
че с теб сме чужди в този град,

където молим от дърветата
за нашата любов подслон,
а в нас трепти звука заветен
от чист небесен камертон.

Какво, че ни сребрят годините
с товари от пелин и сол?
Отблясъците от витрините
ни окръжават с ореол.