бажання

Обухова Райя
                Самотність коло озера печалі
                Танцює урочисту сарабанду.
                Вона не знає – як це бути в парі,
                Бо сміх та поцілунки зводять з ладу.
                Журби ріка – її єдина мрія
                Та океани сліз – бальзам солоний.
                Вона холодна й серця не зігріє,
                Як тяжко побувать в її полоні.

                Загорнута самотність в сірий смуток,
                Мов темряви предвічна наречена,
                Хоч пут її не видно і не чути,
                Рабів пускать на волю ще не вчена.
                Хай у лісах самотність заблукає,
                Хай в прирві, чи ущелині загине,
                Серця людські не крає й не карає -
                Бажання всіх самітників єдине.
               
               


© Copyright: Обухова Райя, 2014
Свидетельство о публикации №114012304057
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Обухова Райя
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Обухова Райя