У Києві, на майдані,
Лежать серця бездиханні.
Вони вже тепер не знають,
Де і кого вітають.
Кому Рідну Неньку відкрити,
Щоб були щасливі діти.
Нічого вони не знають -
У Бога тепер спочивають.
Кричать, та не чують люди:
"Молиться, і щастя буде!
Навколішки станьте до Бога, -
Відкриється вам дорога."
У Києві, на майдані,
Лежать серця бездиханні...
Тетяна Прус. 22 .01. 2014р.
***
© Copyright: Татьяна Прус, 2014
Свидетельство о публикации №114012301161
Свидетельство о публикации №114012301161
Рецензии