Дивлячись у квітневе небо повз яблуневий цвіт,
Ховаєш очі у морок зимових прикрас.
Віє морозом далекий і давній лід.
Вбиваєш навколо всіх, — чи не в останній раз?
Вогонь не зупинить вогонь,
Палаючий в кожному тут.
Ніхто не піде в полон,
Коли тобі в душу плюють.
Скалиш зуби, тиснучи кнопку "далі" на пульті.
Все одно/байдуже/втомлений/часу не вистачає.
Нікчемністю і безоднею солодкою скутий,
Ходиш затравленим псом під народними палачами.
"Вічний революціонер" ступає нашими стріхами.
Мати молодшому сину кров витирає серветкою.
Над нами ридають дощами туманними й тихими
Тіні забутих тобою предків.
Вставай
© Copyright: Шура Кукушкин, 2014
Свидетельство о публикации №114012200789
Свидетельство о публикации №114012200789
Рецензии