Велисевич Надежда - Я наче кораблик в розбурханiм
http://www.stihi.ru/2013/08/18/8074
Велисевич Надежда
Я наче кораблик в розбурханім морі,
де хвилі понурі в безмежнім просторі
здіймаються піною, грізно повстали —
вітрила повисли, на клоччя порвались.
Не можу у вихорі їх залатати,
то ж хочу найшвидше в затишок потрапить.
Чому безтілесний вітрисько з зубами?
А прірва бездонна стає поміж нами...
І Світло наповнює душу до краю,
я рештки життєвої сили збираю —
То Бог наді мною простер свої крила,
від смерті одвів і одвів від могили.
Тепер не лякають вітрила крилаті
загрозливі хвилі, неначе вар"ята*.
Під захистом Божим, в надії і в вірі
всі шторми здолають крилаті вітрила.
* вар"ята - слово галицького діалекту ук.мови,
означає "божевільний, ненормальний"
текст оригіналу:
Я быццам караблiк у хвалюючым моры
Велисевич Надежда
Я быццам караблік ў хвалюючым моры,
панурыя хвалі ў бязмежжы прасторы
ўздымаюцца пенай, з пагрозай паўсталі,
мой ветразь павіс, на кавалкі падралі.
Мне ў віхры кружэння яго не залаціць,
ды што ж мне рабіць? Каб ў зацішша патрапіць.
Чаму ж бесцялесны ты, вецер, з зубамі?
А прорва бяздонная ўжо паміж намі...
ў адказ на старанні Свет Божы лунае,
к жыццю ўжо няздольныя рэшткі збірае.
А Бог распрасцёр Свае лёгкія крылы,
ад смерці адвёў і адвёў ад магілы.
Цяпер не палохае ветразь крылаты
пагроза вятроў і шалёнства варята.
Пад Божай аховай надзейнай і святай
мой ветразь пакорыць яго, супастата.
Свидетельство о публикации №114012212354