Побита, зв’язана, розірвана Вкраїно
Піднятися не вистачає сил.
Незламна воля й прагнення до волі
Вже душить горло «ситих упирів».
Ще трохи мужності, ще трішечки відваги
Й розірвуть ланцюги… впадуть кайдани з ніг…
Ще трішечки… надія ще не вгасла
І серце б’ється в унісон землі…
Ще трохи… стати до молитви може?
Ще мить… а може з нами Бог піде?
Так, ми борці незламні - «за свободу!»
Нас не зламають люті «упирі».
Ще трохи часу… розійдуться люди,
Що прагнули свободи та землі.
Що буде коли ції «люті вовки»
Повстануть самі проти вас самих?
Роздуми про майдан
© Copyright: Ольга Ефанова -Сердюченко, 2014
Свидетельство о публикации №114012008836
Свидетельство о публикации №114012008836
Рецензии