Стебла кропу засохлі
на супи я ламав.
І пісні, що замовкли,
відкривались словам.
Запах теплий, серпневий,
радості аромат,
заметілям життєвим
не злякать, не зламать.
Хмара пахощів літніх
над тобою завжди,
бо коханню, що квітне,
не страшні холоди?
Не зметуть заметілі
квітку цю золоту,
пелюстки охмелілі,
що цвітуть на льоту.
Я люблю, слава Богу,
і нема, зрозумів,
снігопаду такого,
щоб кохання замів.
Бо завжди, я второпав,
почуття запашні.
Сипле сніг білим кропом
на поля і в пісні.
01.2010
Уклiн укропу запашному
© Copyright: Игорь Герасименко Кременчугский, 2014
Свидетельство о публикации №114012005296
Свидетельство о публикации №114012005296
Рецензии
Дякую за згадку про літо і запах кропу на дачі...
З теплом
Нила Волкова 27.01.2014 12:03 • Заявить о нарушении
З теплом
Нила Волкова 27.01.2014 12:03 • Заявить о нарушении