ПРОБУДЖЕННЯ
Непереможна ходьба.
У людських перемог
Є імена. Дорікати
Собі тільки треба,
Що не у тобі прокинувся
Приспаний Бог,
Що не захищені люди
Вимолюють в неба
Тиху сторінку
Буденного щастя.
В житті
Душі безсмертні,
У людське одягнені тіло,
Страх свій долаючи,
Наче тяжіння земне,
Сонцем у космос небес
Полетіти хотіли.
І, вириваючись з обраних тіл,
Як з орбіт,
Йдуть. І летять.
Як зустрінете їх ненароком,
Хоч помилуйтесь польотом,
Стремлінням і кроком.
Або й у собі
Заснулого Бога будіть.
Пробудження
© Copyright: Любов Ведута, 2014
Свидетельство о публикации №114012005251
Свидетельство о публикации №114012005251
Рецензии
Зважаючи на Ваше посилання і на вірш, на який воно надіслане, можу сказати, що навіть найбеззахисніші їжаченята, народжені літнім ранком, коли сонце розливає в келихи радість прийдешнього дня,настовбурчують колючки, відчуваючи небезпеку, що загрожує їх свободі.
Любов Ведута 21.01.2014 18:14 Заявить о нарушении
Любов Ведута 21.01.2014 18:14 Заявить о нарушении
не смів кого я тут образити ... колючки їжачку до лиця ... і не дай бог побачити ворога ... в сосновому ранковому бору
Вадчанин 22.01.2014 10:59 Заявить о нарушении
Вадчанин 22.01.2014 10:59 Заявить о нарушении
Декілька спроб відповісти Вам мій комп"ютер проігнорував.Ви мене неправильно зрозуміли, я навіть і не думала ображатися - просто я спробувала об"єднати Ваш світлий,ліричний текст як відгук на мій болюче-патріотичний і пояснила причину написання свого вірша, використовуючи ваш персонаж, їжачка, як метафору. Якось так. Не заплутала? :)
Любов Ведута 22.01.2014 12:34 Заявить о нарушении
Любов Ведута 22.01.2014 12:34 Заявить о нарушении
розвал - сходження
Вадчанін
погляд , як наждачний лист ... по рядках пробирався ... за кожен склад і пунктуації зачіплявся ... хотів проникнути в глибину рядкових волокон ... шукав під лоском слів він замислив порочних ... але пам'ять , що спала , тут посміялася ... досить погляду , щоб зрозуміти - не змінювався ... не змінювався те, що так душа зберігала ... так що з того , що справді не долюбив ... НЕ додаріла , не взяла з собою ... і що не восени дихали , а весною ... що час стрілки ті зупинило ... і тіло жити вже втратило сили ....... тут є питання ... в питанні є відповідь ... хто жив навесні так багато зим і років ... хто разом зустрів не один світанок ... той пронесе її до іскончанья років
Вадчанин 23.01.2014 09:45 Заявить о нарушении
Вадчанін
погляд , як наждачний лист ... по рядках пробирався ... за кожен склад і пунктуації зачіплявся ... хотів проникнути в глибину рядкових волокон ... шукав під лоском слів він замислив порочних ... але пам'ять , що спала , тут посміялася ... досить погляду , щоб зрозуміти - не змінювався ... не змінювався те, що так душа зберігала ... так що з того , що справді не долюбив ... НЕ додаріла , не взяла з собою ... і що не восени дихали , а весною ... що час стрілки ті зупинило ... і тіло жити вже втратило сили ....... тут є питання ... в питанні є відповідь ... хто жив навесні так багато зим і років ... хто разом зустрів не один світанок ... той пронесе її до іскончанья років
Вадчанин 23.01.2014 09:45 Заявить о нарушении
І настало Водохреща. І вода стала вогнем, а вогонь - водою.І пройшла Вона точку неповернення, щоб повернути вогонь - у вогонь, а воду - у воду. І сталося по слову сьому...
Любов Ведута 23.01.2014 12:11 Заявить о нарушении
Любов Ведута 23.01.2014 12:11 Заявить о нарушении
шлях
Вадчанін
до Всевишнього ми звертаємо погляд ... в собі шукаючи відповіді на питання ... слова порожні і думки самотні без очей рідних на дольнем повороті ... а ранковий туман вже ліг росою.
Вадчанин 23.01.2014 13:21 Заявить о нарушении
Вадчанін
до Всевишнього ми звертаємо погляд ... в собі шукаючи відповіді на питання ... слова порожні і думки самотні без очей рідних на дольнем повороті ... а ранковий туман вже ліг росою.
Вадчанин 23.01.2014 13:21 Заявить о нарушении
Спасибі, що читаєте мене і не залишаєтесь байдужим. Успішного Вам життєвого шляху і творчого натхнення!
Любов Ведута 24.01.2014 16:29 Заявить о нарушении
Любов Ведута 24.01.2014 16:29 Заявить о нарушении
Притча про мирі і злагоді
Валентина Мегельбей
У далекому селищі жив чернець,
За заповідями Божими безупинно,
Молився, людям допомагав, як міг,
До нього вони тяглися постійно...
Уві сні з'явився Ангел як-то раз,
Сказав: "Ти правильно живеш і з Богом,
Моє до тебе прошенье не наказ,
Поглянути яких висот досягли за порогом"
Свій убогий скарб на плечі взявши,
Він відправився в шлях, знайшов обитель,
Саме ту, що вказав Ангел,
Дах скромний надав йому житель...
А житель - дві сестри бабусі,
З любов'ю розділили сіль і хліб,
Водиці чистої з такої ж гуртки,
Не питаючи для яких прийшов потреб...
Живе він день, другий, тиждень,
Але не знаходить тих висот,
Що Ангел вказав, прийшовши в келію,
І він запитав, перекрестивши рот:
"Що у Вас такого, щоб бути зразковим,
І чому сяє Ореол, як у святих?,
А ми не сваримося і не прагнемо до перлів",
Задумався інок, перехрестився...вірш.
Вадчанин 27.01.2014 10:45 Заявить о нарушении
Валентина Мегельбей
У далекому селищі жив чернець,
За заповідями Божими безупинно,
Молився, людям допомагав, як міг,
До нього вони тяглися постійно...
Уві сні з'явився Ангел як-то раз,
Сказав: "Ти правильно живеш і з Богом,
Моє до тебе прошенье не наказ,
Поглянути яких висот досягли за порогом"
Свій убогий скарб на плечі взявши,
Він відправився в шлях, знайшов обитель,
Саме ту, що вказав Ангел,
Дах скромний надав йому житель...
А житель - дві сестри бабусі,
З любов'ю розділили сіль і хліб,
Водиці чистої з такої ж гуртки,
Не питаючи для яких прийшов потреб...
Живе він день, другий, тиждень,
Але не знаходить тих висот,
Що Ангел вказав, прийшовши в келію,
І він запитав, перекрестивши рот:
"Що у Вас такого, щоб бути зразковим,
І чому сяє Ореол, як у святих?,
А ми не сваримося і не прагнемо до перлів",
Задумався інок, перехрестився...вірш.
Вадчанин 27.01.2014 10:45 Заявить о нарушении
Можна мати різні уподобання в поезії, але прагнути до одвічно єдиних людських чеснот. Любов Відута
Любов Ведута 27.01.2014 17:51 Заявить о нарушении
Любов Ведута 27.01.2014 17:51 Заявить о нарушении