Води витiкає занадто багато,
На небi, мабуть, зiпсовано кран.
Та, зрештою, всi води прямують до моря,
А море вливається у океан.
Це лiто, з дощами, занадто коротке,
Занадто холодне i трохи сумне,
Загубленi ночi i втрачений спокiй,
Хоча, i це все мине.
Я вкину монету в вологу плоть неба,
Щоб сюди не вернутись,
Щоб, тут не зустрiти тебе i мене.
Ймення твоє носитиму в серці,
та мiй шлях до твого уже не примкне.
про воду
© Copyright: Синоним Бога, 2014
Свидетельство о публикации №114011906809
Свидетельство о публикации №114011906809
Рецензии