Iван Вазов. Ранок

Іван Вазов
РАНОК

Переклад з болгарської Любові Цай

 
Дивлюсь прозорим ранком у віконце –
картину бачу дивної краси:
синіє небо,  розливає сонце
своє тепло на гори і ліси.

Із ласкою природа чарівною:
«Живи, кохай, новий вшановуй день!
Відроджуйся, оновлюйся зі мною,
квітуй зі мною, і співай пісень!»

Бурхливу хвилю знов мені дарує...
І почуття незнане вже вирує –
його сприйма тремка душа моя.

В твої, природо, чари вірю я:
немов Антей, піднятися зумію,
я знову чую крила й молодію.

***

Оригінал:

Иван Вазов
СУТРИНТА


Вдигнах завесата таз сутрин ясна –
картина прелестна ми се откри.
Небе синейше, слънце нега страстна
разливаше по хълми и гори.

Природата усмихна ми се с радост.
«Живей, мисли, люби! – каза ми тя. –
Очаквай с мене новата ми младост,
кат мен зачевай песни и цветя!»

И своя нови дъх ми тя изпрати.
И тозчас чувства силни, непознати
усетих в себе – с творческия плам.

Природо, твойто чудодейство знам:
допра ли се до теб, като Антея,
аз пак крила добивам и младея.


Иван Вазов. Съчинения в четири тома. София, «Български писател»