Попытка перевода на украинский прекрасного стихотворения Ольги Фил. http://www.stihi.ru/2013/10/22/6846
Просто мовчав відсторонено, поки
Клен золоту розсипав акварель…
Ні, це не фора слабким й однобоким,
Це у струмку промайнула форель.
Клен облітав, а листи догорали,
Хоч і не в смертнім, та винен в гріху.
Рано лякатися, це ще не кара,
Всього лише карасі у ставку.
В жестах прощальних його безутішність,
Плоть іще тут, а душі вже нема…
Це не в очах закарбована вічність,
Це всього-навсього в річці плотва.
Мав би знаття, що ця злива із листя
Рано чи пізно, а зійде на ні -
З відблисків риб нанизав би намисто.
Дні все коротші, все більше хмурні.
Спроба перекладу
© Copyright: Петр Коваль, 2014
Свидетельство о публикации №114011800667
Свидетельство о публикации №114011800667
Рецензии