Мозолi
Якщо благання, то напіввсерйоз.
У різних в різних є місцях мозолі,
Хтось сам собі мозоля, іншим – хтось.
Ті на ногах, які шукали волі,
А ті он на натруджених руках.
По різному вони болять, мозолі,
По-своєму той біль сприймає всяк.
Краси заради, завдяки невмінню,
З незвички, ще чужі й свої.
Ті запустили глибоко коріння…
А що ж мої, і де вони - мої?
На задниці від вічного сидіння,
На язиці – дань нерозумній тріпотні.
Мозолить очі небо, не калюжі,
Це можна записати в позитив,
А той, що так постійно мулить душу,
То – авторське, до того ж – ексклюзив.
Свидетельство о публикации №114011800484
Очень остроумно! Я Вам немного подпою на свой лад:
Стонем и вздыхаем, если
очень часто сильно трёт
то башмак, который тесен,
то одежды изворот.
Лодырю глаза мозоля,
работяга тот же вдруг
рассмеётся по неволе
над мозолистостью рук.
Как бы ни болело – сдюжу,
не найдя ничьей вины,
не избавив даже душу
от мозолей кровяных.
Ольга Фил 18.01.2014 20:55 Заявить о нарушении
Петр Коваль 18.01.2014 21:06 Заявить о нарушении
Вас тоже с крещением и всего, чего захочется!
Ольга Фил 18.01.2014 21:16 Заявить о нарушении