Д вчинка-дзв ночок. Для доньки

Дівчинка-дзвіночок чудо лісом йшла,
Чарівний струмочок в лісі тім знайшла.
Із того струмочка річка чарівна
Кольоровим струмом свій потік несла.

Річка,як веселка,мае сім бажань,
Цей-червоний берег,той не бачиш край.
Якщо ти у серці віру віднайдешь,
То до того краю легко допливешь.

Дівчинка сміливо в річку ту зайшла
І на крайній берег легко допливла.
І говорить річка:-Сім твоїх бажань
Зможу я здійснити,тільки вимовляй!

Щож їй пабажати,що казати їй?
І підказку дали сім тих кольорів.
-Перше,я бажаю,щоб не було війн!
І заграли сяйвом сім тих кольорів.

-Друге,щоб дитина,що в цей світ прийшла,
У сім,ї щасливій щасливо жила!
-Третє,щоб не було болю,марних сліз.
Щоби сльози тільки радості лились.

-Колір мій четвертий ще бажаю я
Щоб людина кожна з вірою жила!
Щоб у серці кожнім не згасав ліхтар,
Щоби кожний в Бога мудрісті благав!

-Колір мій останній,що ж бажати ще?
Хай кохання чисте в світі всім живе!
Де не має зради,туги від образ!
Чарівним потоком річка розлилась...

Понесла бажання,понесла за гай,
Кольоровим сяйвом вкрасив небокрай.

Дівчинка-дзвіночок чудо лісом йшла,
Чарівний струмочок в лісі тім знайшла.
Скільки б не минало з тій пори років,
Збережи ти в серці сім тих кольорів!