З пiснi слово не викинеш, а замiнити можеш

         (Акровірш)
Пісня  птахів  ворожила,      
Обнявши  гілля  і  траву,
Котила  навітрені  крила
І  душу  плекала  живу.
В  полі  вона  вигравала,
Повінь  вершила  в  річках,
Ангелом  хмари  збирала
На  танці  хмільні  в  небесах.
Абриси  гарні  творила,
Уроки  давала  малим,
Дужа,  незборена  сила,
Урочище  з  словом  живим.
Шелест  листочків  зелених,
Іволги  шепіт  і  крик,
Успіх  незвичний,  шалений
Літньо  у  серце  проник.
Ахнути  навіть  не  встигнеш-
КамІнно  в  полон  їй  попав,
Експресію  тут  не  зупиниш,
Як  яму  собі   відкопав.
Води  хвилюють  вітрами,         
Росинка  на  мАку  дзвенить,
Овіює  звуків  стадами,
Торує  до  щастя  щомить.
І  поклик  цей  не  зупинить!
  17.01. 2014р., Київ


Рецензии