Багато жив. А що залишив по собі?
Чи купку праху, чи могилу під курганом?
Я свою честь залишив на війні.
Свою кохану мрію поховав під камінь.
Стояв. В очах печаль, в душі - спокійний жаль.
Я по житті не був лиш дезертиром.
Я воїн був, з мечем в руках вмирав.
Я батьком був, боровся за майбутнє сина.
- Ви мовчите?! - Мовчіть. Ваше життя скінчилось.
- Ви живете?! - Живіть. Вам вік не вкоротить.
Я ж, жив для сина - моє серце зупинилось.
Умру за сина - цього не змінить.
16.01.2013
***
© Copyright: Анастасия Романюк, 2014
Свидетельство о публикации №114011708038
Свидетельство о публикации №114011708038
Рецензии
