Ожиновий край
В далечі синій-- замріяний шлях.
Як я люблю тебе, край мій ожиновий,
До одуріння в душі і очах.
В святості вічній бачу я грішний
Муки безмежні, звитяги святі,
І недаремно дав нам Всевишній
Йти по одному з тобою путі.
Сльози пекучі, лихо в дорозі,
В темній ковбані завтрашній день.
Я ж, як в поезії, шукатиму в прозі
Нашої долі світлих знамень.
Хтось розсміється, скаже, що марно,
Губиш ти дарма літа молоді.
Жити безбожно, жити безкарно
Стало вже нормою в нашім бутті.
Ніччю глухою мучить безсоння,
Котиться в прірву знехаяний світ,
Так від безправ’я, від беззаконня
В серці болючий лишається слід.
Захід малиновий. Берег калиновий.
В далечі синій-- замріяний шлях.
Край мій окрадений, край мій ожиновий,
Зламані крила, зранений птах.
1994
Свидетельство о публикации №114011704801