Давай н коли не розлучатися

Криво виходить -
Авжеж пишу лівою.
Якщо заспокоїтись і старатися
Певно щось гарне почне малюватися.
Ось вже бачу:
Міст,ми двоє, вітер хвилями грає
Беру за руку :«Давай ніколи не розлучатися»
Вона(так просто):
- Давай ! чого там вагатися ?
Вітер сильніше хвилі качав,
Раптом мене осіннім листком
Над рікою підняв.
Вона:
- Ти куди ?
Я мовчав.
Летів якраз вверх - вітерець наказав
«Ось маю щастя»,-
В голові її завмерло.
- Ти ж разом бути пропонував?!-
Крикнула.
- Така доля напевно ,-
Замість мене вітер сказав
Я говорити не міг -
Я літав…

© Tutst  Oсінь 2009 р.


Рецензии