Не можна уявити жодної події,
що зруйнувати змусила б чиїсь надії.
Хвороба, що цілком поглинула сучасність -
не власні почуття вважаються за власність.
Єдиний, хто на цю хворобу не хворіє,
не витримає: тут скалічать його мрії.
І прикро розуміти, що його майбутнє
не тяжке - але відсутнє...
Приспів:
Ми знаємо, що недуга є ця
і готові відчинити серця,
і, зробивши цей крок, кожен вивчить свій урок:
серед кохання хвиль є, іноді, тільки біль.. (х2)
Зів'яти наче без вологи в'януть квіти,
бо зраджені усі кохання заповіти.
Чи вибачити це і втримати образу?
Ненавидіти мов, й кохати - все одразу...
У кожного в житті - і жінки, й чоловіка,
таке бувало і не винайдені ликі,
щоб кожну врятувати потерпілу душу,
скам'янілу і байдужу...
Приспів (х2)
Недуга сердець
© Copyright: Максим Обрывко, 2014
Свидетельство о публикации №114011601748
Свидетельство о публикации №114011601748
Рецензии