Студенти в бар

Із друзями ми йдемо,
Прямуємо у бар,
Всі з пари утечемо,
Бо скоро семінар.
Коли хтось розгортає
На парі в нас журнал,
То жах нас огортає,
Дев’ятий, наче вал.
Приємний бар той має
Для відпочинку фон,
Чийсь голос там лунає
Живий у мікрофон.
Сидять дівки красиві,
Задерли всі носи,
А ми попили пива
Й поїли ковбаси.
Ковбаска там смачненька,
Якби іще сальце,
Ох дівчино гарненька,
Не відвертай лице.
По тобі так сумую,
Неспокій душу п’є,
В уяві я малюю
Лиш личенько твоє.
Сиджу я довго в барі,
Хвилююсь кожну мить,
Тим часом в нас на парі
Аж пір’я з всіх летить.
Сказав один друзяка:
«Ходімо звідсіля.
Мені хоч це й байдуже,
Але боюся я.
Так добре тут сидіти,
Попили б пива ще,
Та треба нам глядіти,
Бо хтось нас засіче».
Завмерли у горлянці
Слова у нього ці,
Скінчилось пиво в банці,
Яку тримав в руці.
Регоче друг мій: «Брате!
За семінар не плач»,
Заходить, як до хати,
До бару викладач.
Бере він пляшку пива,
Бо хоче дуже пить,
За вікнами вже злива,
Все блиска й миготить.
«Ви, хлопці, облажались,
Знання до вас я ніс,
Щоб ви не ображались,
Я пару переніс.
Було вас дуже мало,
Як пару починав,
Прогули до журналу
Я вам  понаставляв.
Тому, пани студенти,
Врахуйте також це»,
А сам у ці моменти
Сідає за пивце.
Похмуро ми ідемо,
Покинути щоб бар,
У зливу ми бредемо,
На небі повно хмар.
В навчальній ми частині
Поглянули в журнал,
О третій десь годині
Ввійшли в читальний зал.
Там сіли всі ми нишком,
Тулились до вікна,
Читали друзі книжку
У залі допізна.
Підемо все здавати,
Врахуємо ми це,
Не тільки ж нам гуляти
І дудлити пивце!