Украiнськiй елiтi

Де ви?  Де ви? Вас не чути,
Кривоноси, Гонти славні.
Кожен прагне обманути,
Свій народ в дугу зігнути
І посісти місце в клані.

Мені так шкода тих падлюк
Одітих в шкіру нову модну.
Де ти? Де ти,  Кармелюк?
Вже народ стомивсь від мук,
Гідність  вкрадено народну.

Крикне хтось : «Ану тихіше!
Розійшовся,  зовсім, вкрай.
Он розумник, бачиш,,пише:
Все в нас клас, хороше лише,
Не життя, а  сущий рай.

Ти  б згадав ще Пугачова,
Спартака із давнини…»
От тоді б  еліта нова,
Українська безтолкова
Враз наклала б у штани.

Знову б  світ тоді сміявся,
Взрів оказію нову,
Як недавно реготався,
Коли кожен клан змагався
За гетьманську булаву.

Нею ж зручно так махати:
Круть -  уліво, вправо -  круть.
Що Вітчизна,  рідна мати?
Стерпить все –  їй не звикати -
Драли ті, хай ці деруть.

А ти терпи, молись, забудеш.
А як згадаєш, то прощай.
Ти промовчиш, ти не осудиш.
За це у рай найпершим будеш,
Не у земний,  в небесний рай.

2005