Чому лютуєш, мила Зимо?
Не хочеш віддавати трон?
А чи жартуючи незримо,
Свій хочеш зберегти хітон?
Вмовляє березень привітний
Тебе скоритися весні,
На п’яти наступає квітень,
Все ж вперто мовиш: «Ні!», - та: «Ні!»
Тепло дарує сонце, й чари,
Стають все довшими вже дні.
А в небі темні, сніжні хмари,
Сумні співають нам пісні.
В проталинах зимовий одяг.
Водою збігла вся краса.
Не сердься, Зимо, ради Бога,
Нехай світліють небеса!
Розкрилися на вербах бруньки,
Їх ніжно "котиками" звуть,
Свої привітно тягнуть руки.
Весну вже пролісочки ждуть.
Сестру пора вітати меншу,
Давно прокинувся хом'як.
Але скажи Морозу спершу,
Щоб він не сердився, обм’як.
Весни пора прийшла – не заздри!
Спочинь. Твій скоро прийде час!
Чудових побажай гараздів!
Нехай тепло іде до нас!
17.03.2003 рік
Картинка з Інтернету
Чому лютуеш, мила Зимо?
© Copyright: Надежда Крайнюк, 2014
Свидетельство о публикации №114011500270
Свидетельство о публикации №114011500270
Рецензии
Доброго ранку! Згадала про Вас, вирішила завітати. А тут - диво сніжне, чисте і морозне.
Дякую!
Валентина Лысич 24.05.2018 06:17 • Заявить о нарушении
Дякую!
Валентина Лысич 24.05.2018 06:17 • Заявить о нарушении
Дякую, Валюшо, за коментар! Це один із самих перших моїх віршів (Салага, можна сказати. :-)) Тому й не двно, що в ньому є грішки.
Хай все у Вас буде добре!
Надежда Крайнюк 24.05.2018 11:59 Заявить о нарушении
Хай все у Вас буде добре!
Надежда Крайнюк 24.05.2018 11:59 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.