Одинокий в блуканнi своiм
Заглядає у вікна світанок,
сонця промені пестять тебе.
Завітав буйний вітер на ганок
обірвав лиходій цвіт з дерев.
Я милуюсь тобою – кохана,
захищатиму мрії, щоб сни
чаруванням натхнення втішали
і Любов буде нам до снаги.
Одинокий в блуканні своїм
настрій вітру в полон нас бере –
тож сумують, мовчать солов’ї,
і в душі залишається щем.
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114011511791
Свидетельство о публикации №114011511791
Рецензии