Картини з слiв

               

Світ намальований із фарби слів,
у ньому, навіть камені із часом розмовляють,
вітри шепочуться з безкраїм небом про любов,
про тугу серця і душі, без краю…
А дощ виплакує печаль свою, як Долю,
що нескінченна, мов світ у просторі світів –
життя квітучого дорогу,
де в’янучі, спустошені садки мовчать,
ще не мальовані ніким картини…


Рецензии