Лина Костенко. Звезды
В холодные ночи сужаются звезды ,
словно сумасшедшего зрачки.
Жутко и пристально
смотрит Вселенная - Маг Великий, -
подняв над землей руки Млечного Пути ...
А ночью теплою , как бирюза ,
стрекочут кастаньетами цикады .
И над землей расцветает звезда ,
сладкая и желтая , как цукаты.
Звезды имеют гипнотическую силу.
Люди звездой с давних пор
называют женщину красивую ,
яхты, ордена, названия цветов .
Говорят: счастливую звезду имеет.
За собою звезды ведут .
А бывает,что с неба звезды не греют.
Но по звездам находят путь.
- Кто-то умер,-говорили строго,
когда с неба катилась звезда.
По звездам гадает астролог
И на звезды молились средь льда.
И не зря у многих религий
есть поверье- воскреснет душа
Полетит сквозь звезды великие
в Царство Небесное спеша.
А в ночи буйные, когда ночи навек,
сгорают звезды грозной красоты ...
И ты звездой стал, человек!
Кто же право имеет человечество тушить?
***
В холодні ночі звужуються зорі,
немов зіниці божевільного.
Моторошно й пильно
дивиться Всесвіт – Великий Маг, –
піднявши над землею рукав Чумацького Шляху…
А в ночі теплі, в ночі бірюзові,
стрекочуть кастаньєтами цикади.
І над землею розцвітають зорі,
солодкі й жовті, як цукати.
Зорі мають гіпнотичну силу.
Люди зіркою з давнини
називають жінку вродливу,
яхти, квіти й ордени.
Кажуть: зірку щасливу має.
Провідною зірку зовуть.
Кажуть: з неба зірок не знімає.
І по зорях знаходять путь.
– Хтось умер, – говорили строго,
коли впала з неба зоря.
Гадали по зорях астрологи.
І на зорі молились моря.
І недарма у сотнях вір
сподівалось – душа воскресне,
полетить десь туди, до зір,
бо між зорями – царство небесне…
А в ночі буйні, в ночі горобині
палають зорі грізної краси…
Ти побувала зіркою, людино!
Хто ж має право людство погасить?!
Свидетельство о публикации №114011401261