Було...
В пожовклій облозі
турботливий вітер –
кружляє, радіє
в опалому листі
блукає в надії
з любов’ю зустрітись…
Терпіння немає
у нього нітрохи,
за небом безкраїм
біжить швидка осінь.
Де сонце сідає
залишить свій слід він.
Вона й не згадає,
як було колись їм…
Свидетельство о публикации №114011411713