Бiла завiя

Де проходить незримий рубіж
Між майбутнім і важко-минулим,
Ти розгублений досі стоїш
Осокором самотнім. Заснули

Почуття. Не турбує їх час...
Тільки інколи, наче в тумані,
Щось знайоме відчуєш, і враз
Все зникає. Лише на світанні,

Як недовгий, пожаданий сон
Твою душу огорне і тіло,
Бачиш погляд мій вірний, і знов
Його губиш, прокинувшись. Біло

Замітає завія сліди,
Спраглі мрії, палкі сподівання.
Ти покликав мене у кохання,
Тільки сам забарився прийти.

12. 2013р.


Рецензии
Дуже гарний віршик, люба Наталочко! Вдячна та з ніжністю - Марго

Вітаю Вас щиро із Хрещенням Господнім! Усіх Вам гараздів ! Та здійсненя заповітного !
Заходьте по змозі...

Маргарита Метелецкая   18.01.2014 16:05     Заявить о нарушении
Вітаю, люба Марго!
Дякую за вітання! Нехай і для вас новий рік принесе радість!
Дякую за запрошення. Завітаю неодмінно!

Наталя Мазур   11.02.2014 17:02   Заявить о нарушении