Про вiчного студента

Утішена, з розправленими крилами,
У пошуках нової пасторалі
Летить душа, розтопленими зимами
Знадіяна, - до сонячної далі!
Летить думок натхненних рий злелечений
Із вирію здоланих кілометрів.
Волосся сиве… То дивак – приречений
Занурюватися в науки нетрі.
Немає меж, здається, для ославлення
Всього, що є й нема у цьому світі. 
Черговий тур – як не політ, то плавання
Нових ідей, розробок, мрій досвітніх.
Довічні Вчителі – да Вінчі з Теслою,
А дні, бува, у гаманці – ні цента.
Розквітлими, піднесеними веснами
Малюють пензлі вічного студента…
                2013

Подстрочный перевод

Утешенная, с расправленными крыльями,
В поисках новой пасторали
Летит душа, растопленными зимами
Обнадёженная, - в солнечную даль!
Летит мыслей вдохновенных рой "злелеченый"
Из "тёплых мест"* (?) преодолённых километров.
Волос седой... То чудак - обреченный
Погружаться в науки дебри.
Нет границ, кажется, для прославления
Всего, что есть, и чего нет в этом мире.
Очередной тур - как не полет, так плаванье
Новых идей, разработок, грёз ранних ("предрассветных").
Вечные Учителя - да Винчи с Теслою,
А дни, бывают, в кошельке - ни цента .
Цветущими, возвышенными вёснами
Рисуют кисти вечного студента...
                                                    2013

*к сожалению, в переводе не всегда точно удаётся передать подлинное содержание стихотворения (я не переводчик-профессионал)