Навiщо
Де жебраком лиш вітер свище,
Та так, здригаючи горище,
Пульсує лиш одне "Навіщо?"
Навіщо очі ті сумні,
А зовні темні окуляри
Сховають їх вже незабаром
І все ввижаються мені...
Навіщо краєш моє серце?
Адже були на небесах!
Та ми - як мавки у лісах!
Аж раптом вже воно не б"ється...
Навіщо ті слова німі?
Вся маячня, що пробачали
І старовиннії ті чари,
Що смажать душу на вогні?
Навіщо всім давали перцю,
Змиваючи у височінь?
Нас дощова накрила тінь,
Швидко наповнила відерце...
Навіщо ночі ті і дні?
Твої вуста, як вінця повні.
Мене ти вигнала назовні
Під сльози неба не смішні...
Крізь скло розхрістаних думок
Я придивлюсь до тебе ближче,
Напевно був би вже небіжчик,
Аби не ти, моє "Навіщо?"
Свидетельство о публикации №114011211841