Шпоче ніч шалено, без зупину,
Якусь звичайну але дивну річ...
Чому я хочу лиш єдине,
Іти з тобою прямо пліч о пліч...
А сни уперто монтують кіно,
І незнаю, хто є режисером,
Але відомо мені давно,
Що сни вже все знають напевно...
Для мене життя – це суцільна загадка,
Яку відгадати усю не по силі,
Але завжи є якась канапка,
Яку я вже трішечки надкусила...
Завершити подвиг пізнання життя,
Напевно для мене не є побажанням,
Тому що діставшись ось того кінця –
Залишитись просто у буднях марних ...
Я житиму доки, поки не побачу,
Що світ не міняється вже напевно,
Але залишу я одного посланця,
Який продовжить блукати без мене...
Кошова М.М.
06.11.13.
Шпоче н ч
© Copyright: Марина Кошевая, 2014
Свидетельство о публикации №114011211193
Свидетельство о публикации №114011211193
Рецензии