З того моменту, як він пішов,
погасло сонце, спинився лік
часу, і лиш сліди підошов
на юнім серці закутім в лід..
Немає сенсу, нема питань,
глибока рана, на рані шов.
В тоннелях суму не видно грань
з того моменту, як він пішов..
шукати смаку нових розпуст,
жінок чарівних, ніжних, мов шовк,
знімати проби з невинних вуст...
З того моменту, як він пішов..
у світ дуальний богинь та стерв,
де все життя — мов попсове шоу.
Завісив вікна, паролі стер...
З того моменту, як він пішов..
розбився серця крихкий вазон,
і ти зосталась одна - і шо?
І все, що було - то став лиш сон,
з того моменту, як він пішов..
© Паша Броський
З того моменту, як вiн пiшов
© Copyright: Паша Броский, 2014
Свидетельство о публикации №114011110443
Свидетельство о публикации №114011110443
Рецензии
...як же гарно та чуттєво.
Обожнюю Вашу поезію)))
Порадуйте ще чимось новеньким будь-ласка))
Яна Родионова 02.03.2016 13:01 • Заявить о нарушении
Обожнюю Вашу поезію)))
Порадуйте ще чимось новеньким будь-ласка))
Яна Родионова 02.03.2016 13:01 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.