ніхто не вибирає особисту долю
від долі власної нікуди не втечеш
стоїш мов бадилина у широкім полі -
просвічує наскрізь невидимий рентген небес
міліє міць людського розуму міліє
під вічним натиском стихії диких сил
і думка відчаю в людському мозку зріє
на попелищах пам'яті й сплюндрованих могил
та місія впізнати світ людство рятує
і вперто відсуває темені вуаль
бо вищий інтелект у всесвіті існує -
крокуємо напористо у таємничу даль
06 11 2011 р
***
© Copyright: Мыкола Ковальчук, 2014
Свидетельство о публикации №114011007659
Свидетельство о публикации №114011007659
Рецензии