Хто б час зупинив

Виктор Сурженко
            

Завмерли бунтуючи,
долі вітри,
ніч тихо-хвилюючий
спокій дала.
В обіймах мовчання
сіяли зірки,
і я снив тобою –
ти тільки моя.
Зима засніжила
замріяний світ.
Лишилась надія
зустріти весну.
Біль вимкнув терпіння,
скував серце в лід…
Знай: пам'ять не гине.
Прийду, обійму,
у шелесті сталім
кохатиму вік –
Тебе моя Доле!
Верни небосхил,
Шлях той, що до неба
разом би нас вів…
У соснах, в їх тінях
хто б час зупинив?..


© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114011007538
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Виктор Сурженко
Рецензии
Написать рецензию
Дуже гарний вірш, як і всі інші, які прочитала.
На солов'їній мові звучить неабияк душевно! і справжні почуття.

З повагою,

Ксения Будда   24.04.2015 19:25   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Приємно радий за щирі слова, за відлуння у Вашому серці...
Спасибі Вам!.. З повагою Віктор...

Виктор Сурженко   28.04.2015 05:39   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Виктор Сурженко