249. Тарас Шевченко, надоум народу

       Наш Шевченко,дорогий!
       Память ти,країни мрій!
       Ти,бажав своїй країні....
       Волі й щастя,мов родині!

       Та немає в Україні .....
       Щастя й єдності донині!
       Мрії ті твої,жили!
       Без кріпацтва ми-були!

       А тепер,твоя країна!
       Навіть в мріях не єдина!
       Твої сестри в закордоні,
       В наймах так,немов в полоні!

       Їдуть в найми працювати,
       Побросавши свої хати!
       Половина сел пустують,
       Та заводи не працюють!

       Західна твоя країна ....
       Там де ліс та полонина,
       Приїздила із лісів .....
       Та в столиці,на Майдані,
       Заробляла,у панів!

       Щоб зробити гарной долю,
       Хочуть їздить у неволю!
       Щоб без візи із столиці,
       Їздити до заграниці!

       Над країной,злії тучи!
       Ти,вставай із своєй кручи!
       Надоум свого народу,
       Цінувать свою свободу!