Цей сум породжує занепади душі.
Цей сум, що створений моєю самотою.
Він у мені, та тільки у мені.
Ніколи ним не поділюсь з тобою.
Перенесу сама, переживу, та й годі
склоняти голову тяжку до плеч моїх.
Твоя душа так заздрить цій "свободі"?
То лиш для інших зветься це - свобода,
А сум для мене цей як гріх.
Та сам поглянь про що тобі шепчу я..
Середина моя порожня, як і очі.
Я лиш далеко голос його чую.
Він каже, що прийде цієї ночі.
Я невблаганно вірю йому, правда.
Я хочу бачити цей погляд і ці руки,
Що знищили мою дорогу в рай,
Що викарбували в душі моїй цей смуток.
Приходь! Нехай побачу тебе в соте!
Хай знову сльози та німе мовчання.
Зі мною завжди буде біль та туга,
Що ти закарбував в день нашого вінчання..
нове
© Copyright: Иринаандреевна, 2014
Свидетельство о публикации №114011010131
Свидетельство о публикации №114011010131
Рецензии