Мова і мій край
Як книгу Кобзареву в руки візьмеш,
То мов дитина чомусь так зрадієш.
Ще і рядків проглянути не встигнеш,
А тільки зміст відразу зрозумієш.
В ній зліт пташиний, там рідна мова,
Палаюча вогнем і серцю мила.
В моїй уяві стоїть Діброва,
Від цього в мене виростають крила.
Гаї шумлять, я чую спів зозулі,
І бачу нашу хату край села.
І верби-сестри над Дінцем поснули,
Казкова тиша річкою пливла.
Там ранок і сонце променисте,
Ще тільки огляда чудовий край
І небо таке блакитне, чисте,
Це все моє і мій ранковий рай.
***
© Copyright: Владимир Теплоухов, 2014
Свидетельство о публикации №114010909936
Свидетельство о публикации №114010909936
Рецензии