***
Рідними садами
Линула війна.
Чорними хустками
Вкрилася земля.
Почорніли квіти
Від пожеж та диму,
Плакали як діти
Від Карпат до Криму.
Ріки захлинулись,
Вийшли з берегів,
Їм вже призабулись
Сльози матерів.
Верби над рікою
Теж губили сльози,
Долею гіркою
Явір при дорозі.
А під ним горбочок
Свіжий зовсім виріс,
На хресті віночок.
В небі круки вились.
Ти повстань, солдатику,
Захисти країну.
Заспокой ти матінку,
Рідну Україну.
Бо зложив голівоньку
Зовсім молодим.
І оставив зіроньку
У селі своїм.
Мати лляє сльози,
Сина свого любить.
Вітер при дорозі
Його приголубить.
Спи, хоробрий воїн,
Пам’ять не вмирає.
Прийде хтось на спомин,
На сурмі заграє.
Свидетельство о публикации №114010909721