Чомусь те серце так болить,
А ти лиш дивишся у очі,
Бо твоє серце вічно спить,
Прокинеться лиш в світлі ночі.
Ти обіймеш мене вночі,
Коли я бачу сновидіння.
А потім сядеш і мовчиш,
Та згадуєш своє коріння.
Хто ж ти, скажи, і звідкіля
До тебе я примандрувала?
Чому тебе кохаю я?
Навіщо щастя вимагала?
І серце моє вік горить,
І я уся палаю знову.
А поки твоє серце спить,
Я долю викарбую нову.
Серце
© Copyright: Анастасия Малая, 2014
Свидетельство о публикации №114010906490
Свидетельство о публикации №114010906490
Рецензии