***

Снігова баба.

Морозець якось вдарив зненацька,
Снігом землю навколо укрив.
В мене кров закипіла юнацька,
Сніжну бабу я хвацько зліпив.

Кругла форма , така собі баба,
Замість носа морквина стирчить.
І стоїть середь двору незграба,
В очі дивиться ще й мовчить.

Руки змерзли і запал скінчився,
Та і юність одразу пройшла.
У вікно я ще довго дивився,
Поки бабу не вкрила імла.


Рецензии