В очах той страх,
Що трясе все тіло раз у раз.
І неважливі всі короткі фрази,
Що так ніжно пестять слух.
Коли згадаєш ті хвилини слабкості,
Голова аж паморочиться.
Коли слова, як жести ті пусті
Безголосі і марні всі.
Це як згадка на майбутнє,
Що нагадує слабкість же мою.
Яка зламати мала волю всю в мені,
І забрати все в житті моїм.
Та не так все сталось як гадалось,
Доля повернула в інший напрям,
І удачу вітер віяв в слід мені,
Ось так буває, що життя міняє.
Й страх весь проганяє,
В дике поле й незнані нам світи.
Десь втрачає сенс ламати долю,
Чи то топтати почуття !
В очах той - страх
© Copyright: Каталина Нижас, 2014
Свидетельство о публикации №114010800603
Свидетельство о публикации №114010800603
Рецензии