КОТЯХОВІЙ Т.І.
Стоїть при дорозі тополя,
Поруч з нею ще три деревця.
Дарувала щастя їй доля –
Трьох кровинок, в них бились серця.
Кохала та зверху дивилась,
Пригортала до себе вночі.
З вітрами, дощами ти билась,
Вони ще маленькі були.
Підростали, майже зрівнялись,
Їхні крони до неба тяглись.
Білим пухом улітку вкривались,
Невістки вже, не те, що колись.
Стоїть при дорозі тополя,
Від негоди усих захища.
Самотня така її доля,
Тільки й радість, що поруч внуча.
***
© Copyright: Владимир Теплоухов, 2014
Свидетельство о публикации №114010709691
Свидетельство о публикации №114010709691
Рецензии