***
Мені болить. Немає мами.
Вже не прийду, не пригорнусь.
І сум і туга нездоланні-
В дитинство вже не повернусь.
Хатинка на узліссі ще стоїть,
Шумить і досі зелений гай.
Від пахощів повітря аж бринить.
Як тут красиво і справжній рай.
Ось ганок, матуся тут сиділа.
Дрімала ввечері від праці.
До криниці по воду ходила,
І сонце зустрічала вранці.
Вона більше його не побаче,
Без неї всі заросли стежки.
Крук застарілий в лісі кряче,
Він, як я, лишився в самоті.
Свидетельство о публикации №114010709580