Приклади мою руку до серця,
Я бачу воно уже хоче любить,
Любити не хоче дівчина,
Тебе, я не зможу любить.
Любити, не треба - навіщо,
Лиш квітку мені подаруй,
Та квітка мені нагадає,
Що тебе неможливо забуть.
І от, коли встрінеш,ту саму дівчину,
Вона, тобі, скаже:"Прощай!"
Візьми оту квітку, мій милий,
Про мене, про мене згадай.
Згадай, оті очі дівочі,
Згадай, оті алі вуста,
Згадай, поцілунки до пізньої ночі,
Які не вернуть, уже - зналь.
І тоді, вже повстане питання,
А чи можна, чи можна любить,
Любити не можна людину,
До якої душа не лежить.
На перехрест кв тка любов
© Copyright: Людмила Лукашенко, 2014
Свидетельство о публикации №114010709179
Свидетельство о публикации №114010709179
Рецензии