снегопадное... - из С. Груздевой

              Поэтический  перевод  с  украинского:http://www.stihi.ru/2010/12/13/1248


С  глазу  на  глаз  я  с  зимнею  ночью,
в  миг  волшебный  лечу  снегопадом,
не  спрошу  тебя:  в  радость  –  не  в  радость,
лишь  привиделись  мне  эти  строчки.

Лишь  пригрезилось  в  мире  безмолвья  –
мы  вальсируем  в  светлом  мерцанье,
и  легка,  незаметна  слеза,  и
мне  не  важно,  ты  любишь  ли,  помнишь...

Эту  ночь  январи  повторяют,
до  весны  далеко,  как  до  неба...
Ощущаешь,  как  сердца  потребность,
оказаться,  где  я  замерзаю?..

Но  успеешь  ли?..  ныне  и  присно,
замолить  ту  вину  перед  Богом?
...за  окном  лишь  снежинками  письма,
что  спешат  за  тобою  в  дорогу...


Фото  автора.
Декабрь  2013.


             Оригинал:
          ЗИМОВИЙ  РОМАНС.
         Светлана  Груздева.


Віч-на-віч, у таку зимову ніч,
В чарівну мить нічного снігопаду,
Я не питаю, радий чи не радий,
Бо це лише в уяві – в тому річ.

Лише в уяві, в світі німоти,
Вальсуємо у мерехтливім світлі,
Де сльози і легкі, і непомітні,
Де не важливо, чи кохаєш ти.

Ще ніч у січні буде не одна,
Ще до весни далеко, мов до неба.
Можливо, і у тебе є потреба
З’явитись там, де зараз я одна...

Але чи встигнеш? Господи, прости
Таку непередбачену провину!
Сніжинки, наче крихітні листи,
Летітимуть до тебе без упину...