Ти кожен день, - нова людина,
Ти змінюєш своє лице.
Невже забув, що ти - Творіння?
Ти - Боже диво на землі!
Невже так важко буть собою?
Невже так тяжко в правді буть?
Ти - незалежний, не в неволі,
Ти ж сам собі обрав той путь?!
Завжди радієш ти на людях,
А вдома ти - страшніш грози,
Невже однаково? Чи будеш
Продовжувать так й далі йти...
Рятуй, рятуйся друже, швидше,
Ти од тієї пустоти,
Вона ж бо тільки понічевить,
Вона ж ізїсть всього тебе!
Заповни ти ії любов'ю,
Того, хто тебе полюбив,
Спрямовуй погляд в небо, вгору,
І все, що було, відпусти...
Лише з Творцем усього світу
зустрівшись,зрозумієш ти,-
що треба лиш собою бути,
таким, як Він тебе створив...
Ти - Боже диво
© Copyright: Лилия Колесникова 2, 2014
Свидетельство о публикации №114010702031
Свидетельство о публикации №114010702031
Рецензии