Вечоріє.В Дніпрі блискотять
Далеких зірок вогні.
Вдивляюся в них,і блищать
Вже без суму очі мої.
Приглядаюся, мов до сестер
Загадкове проміння ловлю.
Хоч й існує відстані бар,єр
Зігрівають душу мою.
Старший брат,Місяць,сестрам своїм
Дарує сонети вночі,
Вони ж йому в,яжуть килим
З зірок сузір,я в,ючи.
На небі, все як на землі
Сузір,я, зірки,немов люди
Родина, сестри, брати
Так життя будуеться всюди?!
Місяцю - ти ж мандрівник!
Знайди мені в небо стежину
Хоч Всесвіт до того не звик,
Подарую вам нашу калину!
Вечорiэ. В Днiпрi блискотять...
© Copyright: Зинаида Комарова, 2014
Свидетельство о публикации №114010711158
Свидетельство о публикации №114010711158
Рецензии