Не оглядывайся! укр

Не озиратися!

Уже вперед пливе стрімкий мій човен
Туди, де сонця ясного розмай,
Де вОди розливаються, мов повінь,
Аж ген туди, у синь, за виднокрай!

А я все озираюся в минуле,
В свої, уже загублені, світи,
Оті, що, заколисані, заснули,
Хоч знаю – вдвічі в воду не ввійти!

Не повернуть ті золотисті хвильки,
Що рибками зміїлись біля ніг…
А скільки щастя розливалось! Стільки,
Як сяєва ясних очей твоїх!

Та годі сліз! Вперед пливи, мій човен!
Минулому немає вороття…
… За виднокраєм щось чекає нОве.
Не зупиняйся, стрімнинА життя!


Рецензии