ЖИТТЯ МОЄ. На українскій мові.
25.06.1991г. Данилюк Д. Е. №19.
Життя мене веде до ешафоту.
І ніч не хоче сонце зустрічать.
В твоїх очах я бачу позолоту.
Тому люблю тобі хочу сказать.
Вона нещадно бьє мені в набати,
І де б не був, одне мені твердить.
Хочу від серця счастя відібрати,
І до землі травинкой прихилить.
Да я і сам молюсь, і на колінях,
Не ма у мене скритих таємниць,
Черпаю воду і вожу каміння,
До всіх джерел, і до святих криниць.
Хочу тебе в чомусь любов впізнати,
В зірках, де дує синій вітерець.
І привести тебе до свеї хати,
І посадити в покіть на стілець.
Навіщо, сам того не розумію,
Так довго я в житті тебе шукав.
А може по другому я не вмію,
А може хто тебе в миру ховав.
Комусь я зрадив, в тому я не винен.
Я не хотів їм біль в тім причинить.
Но Богу я признатися повинен,
А він повинен все мені простить.
Жизнь моя. 25. 06. 1991г. Кн. 19
© Copyright: Дмитрий Данилюк 3, 2014
Свидетельство о публикации №114010604027
Свидетельство о публикации №114010604027
Рецензии